купонька

КУ́ПОНЬКА, и, ж.

Пестл. до ку́пка.

Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (з думи);

Всюди люди купоньками, А я самотою (Я. Головацький);

Подивитись на берег – так увижається, що купонька невеличка тих гір Кримських (Остап Вишня);

* Образно. І так далі, і ще ціла купонька примітивних тактичних ходиків (із журн.).

Значення в інших словниках

1. купонька — ку́понька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. купонька — -и, ж. Пестл. до купка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купонька — КУ́ПОНЬКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (Укр.. думи.., 1955, 133); Подивитись на берег — так увижається, що купонька невеличка тих гір Кримських (Вишня, І, 1956, 167).  Словник української мови в 11 томах
4. купонька — Купа, -пи ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе.  Словник української мови Грінченка