купонька
КУ́ПОНЬКА, и, ж.
Пестл. до ку́пка.
Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (з думи);
Всюди люди купоньками, А я самотою (Я. Головацький);
Подивитись на берег – так увижається, що купонька невеличка тих гір Кримських (Остап Вишня);
* Образно. І так далі, і ще ціла купонька примітивних тактичних ходиків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купонька — ку́понька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- купонька — -и, ж. Пестл. до купка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купонька — КУ́ПОНЬКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (Укр.. думи.., 1955, 133); Подивитись на берег — так увижається, що купонька невеличка тих гір Кримських (Вишня, І, 1956, 167). Словник української мови в 11 томах
- купонька — Купа, -пи ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Словник української мови Грінченка