1. Словник української мови в 11 томах

купонька

КУ́ПОНЬКА, и, ж. Пестл. до ку́пка.

Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (Укр.. думи.., 1955, 133);

Подивитись на берег — так увижається, що купонька невеличка тих гір Кримських (Вишня, І, 1956, 167).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купонька — ку́понька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. купонька — -и, ж. Пестл. до купка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. купонька — КУ́ПОНЬКА, и, ж. Пестл. до ку́пка. Нещасная та баталія Під Солобківцями, Лежать ляхи з козаками Та все купоньками! (з думи); Всюди люди купоньками, А я самотою (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. купонька — Купа, -пи ж. 1) Куча, груда. Кров'ю вона (воля) умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах. Шевч. 214. Турки що тріски валяються купами, а деякі поранені ходять. ЗОЮР. І. 219. 2) Толпа, сборище, скопленіе. Словник української мови Грінченка