купідончик
КУПІДО́НЧИК, а, ч.
Пестл. до купідо́н.
Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись – ану за діло; І купідончик не гуляв (І. Котляревський);
Червоні сердечка і маленькі крилаті купідончики з дитячими посмішками у вітринах магазинів можна побачити на День святого Валентина (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)