купідончик
КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н.
Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись — ану за діло; І купідончик не гуляв (Котл., І, 1952, 285).
Словник української мови (СУМ-11)КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н.
Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись — ану за діло; І купідончик не гуляв (Котл., І, 1952, 285).
Словник української мови (СУМ-11)