купідончик

КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н.

Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись — ану за діло; І купідончик не гуляв (Котл., І, 1952, 285).

Значення в інших словниках

1. купідончик — купідо́нчик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. купідончик — -а, ч. Пестл. до купідон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. купідончик — КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н. Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись – ану за діло; І купідончик не гуляв (І.  Словник української мови у 20 томах