купідончик
КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н.
Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись — ану за діло; І купідончик не гуляв (Котл., І, 1952, 285).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- купідончик — купідо́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- купідончик — -а, ч. Пестл. до купідон. Великий тлумачний словник сучасної мови
- купідончик — КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н. Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись – ану за діло; І купідончик не гуляв (І. Словник української мови у 20 томах