купідончик

купідо́нчик

-а, ч.

Пестл. до купідон.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. купідончик — купідо́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. купідончик — КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н. Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись – ану за діло; І купідончик не гуляв (І. Словник української мови у 20 томах
  3. купідончик — КУПІДО́НЧИК, а, ч. Пестл. до купідо́н. Венери серце засвербіло Од жалю, що Еней стогнав; Підтикавшись — ану за діло; І купідончик не гуляв (Котл., І, 1952, 285). Словник української мови в 11 томах