Словник української мови у 20 томах

курдупельний

КУРДУ́ПЕЛЬНИЙ, а, е, фам.

Низькорослий, малий.

Для курдупельних ніг – має бути поріг (народний жарт);

Пам'ятаю його непривабливе лице, курдупельну постать (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. курдупельний — курду́пельний прикметник фам.  Орфографічний словник української мови
  2. курдупельний — див. низький  Словник синонімів Вусика
  3. курдупельний — -а, -е, фам. Прикм. до курдупель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курдупельний — КУРДУ́ПЕЛЬНИЙ, а, е, фам. Прикм. до курду́пель. Курдупельний чоловік.  Словник української мови в 11 томах