куркульня
КУРКУЛЬНЯ́, і́, ж., розм.
Збірн. до курку́ль.
Треба Горобенка послати розправитись разiв зо три з куркульнею, отодi на ньому витруситься iнтелiгент (Б. Антоненко-Давидович);
– Знову-таки за тяглом до куркульні не одному прийдеться на поклін іти (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)