Словник української мови у 20 томах

куркульня

КУРКУЛЬНЯ́, і́, ж., розм.

Збірн. до курку́ль.

Треба Горобенка послати розправитись разiв зо три з куркульнею, отодi на ньому витруситься iнтелiгент (Б. Антоненко-Давидович);

– Знову-таки за тяглом до куркульні не одному прийдеться на поклін іти (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. куркульня — куркульня́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. куркульня — Куркульня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. куркульня — КУРКУЛЬНЯ́, і́, ж. Збірн. до курку́ль. Посередині завовтузилося ще кілька фігур.. Це визначало, що куркульня та її прихильники готували щось несподіване (Епік, Тв., 1958, 342); Навесні, в міру наближення білополяків до Києва, ..  Словник української мови в 11 томах