куркулька

КУРКУ́ЛЬКА, и, ж., розм.

Жін. до курку́ль.

Ота Василина – тож новітня куркулька, перекупка з торжка, хитра і облудна, як блекота (М. Чабанівський);

Ось вона переді мною – колишня веренчанська багатійка, що мала аж п'ять гектарів землі. На сьогоднішні мірки – це, певна річ, куркулька, п'ять полів і кожне, як людина, – з найменням (М. Матіос);

Куркульня не виконує твердих завдань і закопує хліб. Наприклад, знайдено 50 центнерів хліба у куркульки Анищенкової, який вона закопала на цвинтарі (з мови документів).

Значення в інших словниках

1. куркулька — курку́лька іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. куркулька — -и, іст. Жін. до куркуль.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куркулька — КУРКУ́ЛЬКА, и, ж., розм. Жін. до курку́ль. Ота Василина — то ж новітня куркулька, перекупка з торжка, хитра і облудна, як блекота (Чаб., За півгодини.., 1963, 94).  Словник української мови в 11 томах