курликнути

КУРЛИ́КНУТИ, не, док.

Однокр. до курли́кати.

І знову курликнули колеса (М. Стельмах);

* У порівн. З горба на прощання ще оглянуться [заробітчани] – крикне, мов курликне, котрийсь та й пропадуть з очей за горбом (А. Головко);

// безос.

Курликнуло десь угорі (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. курликнути — курли́кнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. курликнути — -ну, -неш, док. Однокр. до курликати. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курликнути — КУРЛИ́КАТИ (про журавлів — кричати), КУРЛЮ́КАТИ, КРЮ́КАТИ (КРУ́КАТИ рідше). — Док.: курли́кнути, курлю́кнути, крю́кнути (кру́кнути). Десь угорі курликали журавлі (А. Головко); Летіли під весняними хмарами дикі гуси, курлюкали журавлі (О.  Словник синонімів української мови
4. курликнути — КУРЛИ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до курли́кати. *У порівн. З горба на прощання ще оглянуться [заробітчани] — крикне, мов курликне, котрийсь та й пропадуть з очей за горбом (Головко, II, 1957, 397); // безос. Курликнуло десь угорі (Гончар, Дорога.., 1953, 40).  Словник української мови в 11 томах