куртизанка
КУРТИЗА́НКА, и, ж., заст.
Жінка легковажної поведінки та авантюрного способу життя, що обертається у вищому світі.
Бігають огники – такі химерні, мов фіолетово-рожеві ліхтарики в ресторані японських куртизанок (М. Хвильовий);
Почувала й почуває [Софія] себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (О. Гончар);
Пані Аліна належала до куртизанок високого польоту – була начитана, могла декламувати вірші Лепкого, Олеся, Чупринки, Філянського, Антонича (Ю. Винничук);
У Генуї й Венеції куртизанки вбиралися в мужеські [чоловічі] строї, студіювали астрологію та знахарство й писали мемуари про свої любосні пригоди (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)