куртизанка

куртиза́нка

-и, ж., заст.

Жінка легковажної поведінки та авантюрного способу життя, що з'являється у вищому світі.

Значення в інших словниках

1. куртизанка — куртиза́нка іменник жіночого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. куртизанка — а., полюбовниця, с. повія.  Словник синонімів Караванського
3. куртизанка — див. розпутниця  Словник чужослів Павло Штепа
4. куртизанка — КУРТИЗА́НКА, и, ж., заст. Жінка легковажної поведінки та авантюрного способу життя, що обертається у вищому світі. Бігають огники – такі химерні, мов фіолетово-рожеві ліхтарики в ресторані японських куртизанок (М.  Словник української мови у 20 томах
5. куртизанка — куртиза́нка (франц. courtisane, букв. – придворна дама) жінка легкої поведінки й авантюристичного способу життя у великосвітських аристократичних колах.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. куртизанка — ПОВІ́Я (жінка, що займається проституцією), ПРОСТИТУ́ТКА, ЖІ́НКА ЛЕГКО́Ї ПОВЕДІ́НКИ, ПА́ПЛЮГА лайл., ХЛЬО́РКА лайл., ПОВІ́ЙНИЦЯ заст., КУРТИЗА́НКА заст., КОКО́ТКА заст., ЛОРЕ́ТКА заст. Колись і він чекав своєї неземної любові..  Словник синонімів української мови
7. куртизанка — Куртиза́нка, -нки, -нці; -за́нки, -за́нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. куртизанка — КУРТИЗА́НКА, и, ж., заст. Жінка легковажної поведінки та авантюрного способу життя, що обертається у вищому світі. Почувала й почуває [Софія] себе куртизанкою, потайно хтивою навіть і зараз, у своєму солідному віці (Гончар, Таврія, 1952, 144).  Словник української мови в 11 томах