курувати
КУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без прям. дод., заст.
1. Лікувати.
Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ, Ба, і ксьондз хорує (С. Руданський);
Припало лікареві курувати одного хворого, що слабував на ногу (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
2. недок., кого, що. Наглядати, керувати проектом, групою виконавців і т. ін.; курирувати.
Планети, що їх курував дядько Аді Гада, знаходилися кількома планетними ярусами нижче Патали, докладно в тому місці, де закінчувалися гарячі пекла й починалися пекла холодні (Любко Дереш);
Він [Кел Пенн] курує два напрямки – мистецтво та проблеми американців азійського походження (А. Кокотюха);
Районна влада продовжує курувати роботу з працевлаштування безробітних (з газ.);
Координація цієї діяльності повинна здійснюватися з більш високого організаційного рівня – мінімум окремим департаментом із прямим виходом на заступника міністра, що курує міжнародні фінанси (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)