курувати

КУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без прям. дод., заст.

1. Лікувати.

Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ, Ба, і ксьондз хорує (С. Руданський);

Припало лікареві курувати одного хворого, що слабував на ногу (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

2. недок., кого, що. Наглядати, керувати проектом, групою виконавців і т. ін.; курирувати.

Планети, що їх курував дядько Аді Гада, знаходилися кількома планетними ярусами нижче Патали, докладно в тому місці, де закінчувалися гарячі пекла й починалися пекла холодні (Любко Дереш);

Він [Кел Пенн] курує два напрямки – мистецтво та проблеми американців азійського походження (А. Кокотюха);

Районна влада продовжує курувати роботу з працевлаштування безробітних (з газ.);

Координація цієї діяльності повинна здійснюватися з більш високого організаційного рівня – мінімум окремим департаментом із прямим виходом на заступника міністра, що курує міжнародні фінанси (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курувати — Курува́ти: — лікувати [27] Словник з творів Івана Франка
  2. курувати — курува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. курувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, заст. Лікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. курувати — ЛІКУВА́ТИ (застосовувати будь-які медичні засоби для припинення захворювання), ЛІЧИ́ТИ рідко, ЛІКАРЮВА́ТИ розм., ГО́ЇТИ розм. рідше, КОРУВА́ТИ діал., КУРУВА́ТИ діал. — Док.: полічи́ти. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Словник синонімів української мови
  5. курувати — КУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, заст. Лікувати. Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ. Ба, і ксьондз хорує (Рудан., Співомовки.., 1957, 26). Словник української мови в 11 томах