курувати
КУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, заст. Лікувати.
Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ. Ба, і ксьондз хорує (Рудан., Співомовки.., 1957, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- курувати — Курува́ти: — лікувати [27] Словник з творів Івана Франка
- курувати — курува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- курувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, заст. Лікувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- курувати — КУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого і без прям. дод., заст. 1. Лікувати. Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ, Ба, і ксьондз хорує (С. Руданський); Припало лікареві курувати одного хворого, що слабував на ногу (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Словник української мови у 20 томах
- курувати — ЛІКУВА́ТИ (застосовувати будь-які медичні засоби для припинення захворювання), ЛІЧИ́ТИ рідко, ЛІКАРЮВА́ТИ розм., ГО́ЇТИ розм. рідше, КОРУВА́ТИ діал., КУРУВА́ТИ діал. — Док.: полічи́ти. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Словник синонімів української мови