1. Словник української мови в 11 томах

курултай

КУРУЛТА́Й, ю, ч. У деяких монгольських та тюркських народів — з’їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет.

— У 1206 р. нараді монгольської знаті (курултаї) всемонгольським ханом був проголошений Темучин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 574).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. курултай — курулта́й іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. курултай — -ю, ч. У деяких монгольських і тюркських народів – з'їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курултай — КУРУЛТА́Й, ю, ч. У тюркських та монгольських народів орган народного представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації; національне свято. Словник української мови у 20 томах
  4. курултай — курулта́й (тюрк.) у монгольських і тюркських народів збори, конференція, з’їзд, а також свято, бенкет. Словник іншомовних слів Мельничука