курултай

КУРУЛТА́Й, ю, ч.

У тюркських та монгольських народів орган народного представництва, загальнонаціональний з'їзд, під час якого вирішують найважливіші проблеми нації; національне свято.

Попереду, під тугом, шанобливо завмерли найближчі сподвижники Саїн-хана – джихангіри та найвизначніші нойони – батури, що прибули на курултай (В. Малик);

– У 1206 р. на раді монгольської знаті (курултаї) всемонгольським ханом був проголошений Темучин (з наук. літ.);

Курултай кримськотатарського народу таємним голосуванням призначає меджліс (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. курултай — курулта́й іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. курултай — -ю, ч. У деяких монгольських і тюркських народів – з'їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. курултай — курулта́й (тюрк.) у монгольських і тюркських народів збори, конференція, з’їзд, а також свято, бенкет.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. курултай — КУРУЛТА́Й, ю, ч. У деяких монгольських та тюркських народів — з’їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет. — У 1206 р. нараді монгольської знаті (курултаї) всемонгольським ханом був проголошений Темучин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 574).  Словник української мови в 11 томах