курултай
КУРУЛТА́Й, ю, ч. У деяких монгольських та тюркських народів — з’їзд, збори, концерт, а також свято, бенкет.
— У 1206 р. нараді монгольської знаті (курултаї) всемонгольським ханом був проголошений Темучин (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 574).
Словник української мови (СУМ-11)