Словник української мови в 11 томах

курфюрст

КУРФЮ́РСТ, а, ч. У феодальній Германії — можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора.

Для ведення війни Росія уклала союз з Данією і саксонським курфюрстом (князем) Августом II, який був одночасно і польським королем (Іст. УРСР, І, 1953, 322).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. курфюрст — курфю́рст іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. курфюрст — -а, ч., іст. У феодальній Німеччині – можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. курфюрст — Князь (німецький)  Словник чужослів Павло Штепа
  4. курфюрст — КУРФЮ́РСТ, а, ч. У феодальній Німеччині – можновладний князь, що мав право брати участь у виборах імператора. Турецька навала затопить Австрію раніше, ніж їй на допомогу прийдуть король польський та німецькі курфюрсти (В.  Словник української мови у 20 томах
  5. курфюрст — курфю́рст (нім. Kurfurst, від Kur – обрання і Furst – князь) великий феодал, князь у т. зв. Священній Римській імперії, який мав право брати участь у виборах короля (імператора). Титул К. існував з 13 до 19 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. курфюрст — Курфю́рст, -та; -фю́рсти, -стів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)