куріпковий
КУРІ́ПКОВИЙ, а, е.
1. Прикм. до курі́пка.
Курка мала невеликий гребінь і скромне куріпкове пір'я буруватого тону з неясним малюнком на спині та червонуватим малюнком на шиї (з наук.-попул. літ.);
Самі ті легендарні нетрища .. Марла спостерігала із безпечної відстані. Не те, щоби вона боялася куріпкових історій білошкірих співробітниць дипломатичних корпусів (І. Карпа).
2. у знач. ім. курі́пкові, вих, мн. Дикі та свійські куроподібні птахи родини фазанових з неопереною цівкою і ніздрями.
Куріпкові ведуть переважно наземний спосіб життя, харчуються рослинною їжею (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)