куріпочка
КУРІ́ПОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до курі́пка.
Було мені .. покаже [дідусь], де на небі стоїть Віз, Волосожар, Квочка. Я було й питаю: “Яка ж то Квочка? чи рябенька собі куріпочка, чи біленька?” (Ганна Барвінок);
Все це [птаство] було тоді таке плодюче, що яка-небудь куріпочка за місяць вилуплювала зо три десятки пташенят (О. Ільченко);
Та все біжать по двієчко, по двієчко куріпочок рябесеньких в траві (Л. Костенко);
– Та піди до клубу! Там такі пампушечки, такі куріпочки, що очі розбігаються! (М. Циба);
Мушу в Лисиничі поспішати – там одна куріпочка в сильце попала. Ха-ха-ха! (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)