кустарництво
КУСТА́РНИЦТВО, а, с.
1. Кустарний промисел, заняття кустаря.
Робітники змушені були займатися кустарництвом, виробленням запальничок (Ю. Яновський);
Вiн мовби iнтуїтивно почував, де безкриле кустарництво, а де можна видобути з бука справжнi художнi речi (О. Гончар);
Для порівняно незначної частини населення Правобережжя джерелом прибутку слугувало кустарництво (з наук. літ.).
2. перен. Робота, що ведеться неорганізовано, примітивно.
У регіонах процвітає кустарництво: на сторінках Інтернет-видань не знайдеш вихідних даних – ані телефону, ані місцезнаходження, ані електронної адреси (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)