кустарний
КУСТА́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до куста́р 1.
Місцева кустарна промисловість ще не почала виробляти чогось хоч трохи пристойного (Б. Антоненко-Давидович);
Велике значення в Прикарпатті, Буковині і на Закарпатті має кустарний народний промисел, зокрема різьбярство (І. Цюпа);
// Вироблений вручну, самотужки.
Вмебльовані покої були зовсім просто, виключно речами місцевого кустарного виробу – з дерева й соломи (Ю. Смолич);
Стигне темний, кустарної роботи з-під Вану спорожнілий кавник (В. Домонтович);
Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, кустарну штуку в грубій коробці (О. Гончар).
2. перен. Примітивний, недосконалий.
Квітень у Львові ознаменований першими надбаннями в приготуванні “плазми” у кустарних умовах (Любко Дереш);
Кустарна техніка;
// рідко. Те саме, що ама́торський.
У нас всі здорові. Папа на сей час в Колодяжному, мама в Полтаві на кустарній виставі, читатиме там реферата (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)