кустарний
КУСТА́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до куста́р 1.
При монастирі [Києво-Печерської лаври] існувала навіть спеціальна кустарна майстерня, в якій монахи виготовляли «мощі» (Наука.., 7, 1957, 22);
Велике значення в Прикарпатті, Буковині і на Закарпатті має кустарний народний промисел, зокрема різьбярство (Цюпа, Україна.., 1960, 274);
// Вироблений вручну, індивідуально.
Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, кустарну штуку в грубій коробці (Гончар, Тронка, 1963, 107).
Куста́рним спо́собом — вручну, індивідуально.
Деяких інструментів у Запари не було, і Торба та Зорін, за вказівками гідролога, зробили їх у машинному відділі кустарним способом (Трубл., Лахтак, 1953, 125).
2. перен. Примітивний, недосконалий;
// рідко. Те саме, що аматорський.
У нас всі здорові. Папа на сей час в Колодяжному, мама в Полтаві на кустарній виставі, читатиме там реферата (Л. Укр., V, 1956, 378).
Словник української мови (СУМ-11)