кустарний

КУСТА́РНИЙ, а, е.

1. Прикм. до куста́р 1.

При монастирі [Києво-Печерської лаври] існувала навіть спеціальна кустарна майстерня, в якій монахи виготовляли «мощі» (Наука.., 7, 1957, 22);

Велике значення в Прикарпатті, Буковині і на Закарпатті має кустарний народний промисел, зокрема різьбярство (Цюпа, Україна.., 1960, 274);

// Вироблений вручну, індивідуально.

Смагляві обличчя знову ворухнулись усміхами, коли вони, понахилявшись, стали розглядати Віталіїв передавач, змонтований із хаосу шурупів, кустарну штуку в грубій коробці (Гончар, Тронка, 1963, 107).

Куста́рним спо́собом — вручну, індивідуально.

Деяких інструментів у Запари не було, і Торба та Зорін, за вказівками гідролога, зробили їх у машинному відділі кустарним способом (Трубл., Лахтак, 1953, 125).

2. перен. Примітивний, недосконалий;

// рідко. Те саме, що аматорський.

У нас всі здорові. Папа на сей час в Колодяжному, мама в Полтаві на кустарній виставі, читатиме там реферата (Л. Укр., V, 1956, 378).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кустарний — куста́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кустарний — -а, -е. 1》 Прикм. до кустар 1). || Вироблений вручну, індивідуально. 2》 перен. Примітивний, недосконалий. || рідко. Те саме, що аматорський. Кустарним способом — вручну, індивідуально. 3》 перен. Примітивний, недосконалий. || рідко. Те саме, що аматорський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кустарний — КУСТА́РНИЙ, а, е. 1. Прикм. до куста́р 1. Місцева кустарна промисловість ще не почала виробляти чогось хоч трохи пристойного (Б. Антоненко-Давидович); Велике значення в Прикарпатті, Буковині і на Закарпатті має кустарний народний промисел... Словник української мови у 20 томах
  4. кустарний — АМА́ТОРСЬКИЙ (властивий аматорові, аматорам; зроблений аматором, аматорами), ЛЮБИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, ДИЛЕТА́НТСЬКИЙ, КУСТА́РНИЙ рідко. Спалеологія як аматорський рух домінує в індустріально розвинених країнах, причому кількість людей, які захоплюються нею... Словник синонімів української мови
  5. кустарний — Куста́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)