кустар
КУСТА́Р, я́, ч.
1. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник.
Літом якраз вони ганяють по селах, один — кустарів описує, а другий — здається, над оцінкою землі працює (Мирний, V, 1955, 385);
Договір склали вже з опішнянськими гончарами на мальовничі гончарські вироби та роменськими кустарями — на плахти і килими (Головко, II, 1957, 277);
Окремі кустарі повинні бути зведені в трудові артілі (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 84);
Восени я викрив фінінспекторові махінації його татуся, кустаря-одинака (Кач., II, 1958, 18).
2. перен. Той, хто діє неорганізоване, одірвавшись від колективу.
[Аркадій:] Як ви можете не знати цього факту? Доки в вас буде ще жити кустар, земщина? (Корн., І, 1955, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кустар — куста́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кустар — -я, ч. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кустар — Домороб, ремісник Словник чужослів Павло Штепа
- кустар — КУСТА́Р, я́, ч. 1. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник. Літом якраз вони ганяють по селах, один – кустарів описує, а другий – здається, над оцінкою землі працює (Панас Мирний); Пастух печеніжинський... Словник української мови у 20 томах
- кустар — РЕМІСНИ́К (дрібний товаровиробник), КУСТА́Р, МАЙСТРОВИ́Й розм. Багато люду наїхало за літо в Раїм: солдаток, купців, чиновників, ремісників (З. Словник синонімів української мови
- кустар — Куста́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)