кустар
КУСТА́Р, я́, ч.
1. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник.
Літом якраз вони ганяють по селах, один – кустарів описує, а другий – здається, над оцінкою землі працює (Панас Мирний);
Пастух печеніжинський – це убогий кустар у порівнянні з ватагом, директором великого виробничого заводу на полонинах (Г. Хоткевич);
Восени я викрив фінінспекторові махінації його татуся, кустаря-одинака (Я. Качура);
// Те саме, що ама́тор.
Всіх військових музикантів, а з ними й різних кустарів, які мали музичні інструменти, послали грати на дорогах, вулицях і майданах (М. Малиновська).
2. перен. Той, хто працює без колективної організації; індивідуаліст.
Всіх військових музикантів, а з ними й різних кустарів, які мали музичні інструменти, послали грати на дорогах, вулицях і майданах (М. Малиновська);
Пастух печеніжинський – це убогий кустар у порівнянні з ватагом, директором великого виробничого заводу на полонинах (Г. Хоткевич).
Значення в інших словниках
- кустар — куста́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кустар — -я, ч. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кустар — Домороб, ремісник Словник чужослів Павло Штепа
- кустар — РЕМІСНИ́К (дрібний товаровиробник), КУСТА́Р, МАЙСТРОВИ́Й розм. Багато люду наїхало за літо в Раїм: солдаток, купців, чиновників, ремісників (З. Словник синонімів української мови
- кустар — Куста́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кустар — КУСТА́Р, я́, ч. 1. Дрібний товаровиробник, який працює на ринок; ремісник. Літом якраз вони ганяють по селах, один — кустарів описує, а другий — здається, над оцінкою землі працює (Мирний, V, 1955, 385)... Словник української мови в 11 томах