кути
КУ́ТИ, кую́, кує́ш, недок., кого, що, діал.
Кувати (див. кува́ти¹).
Сьогодні ранесенько я бачила, хтось до вас строкатого коника приводив кути (Марко Вовчок);
* Образно. Ниці почування, Продажність та зради Не кули більше пут (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)