кутомір

КУТОМІ́Р, а, ч.

1. Прилад для визначення кутових розмірів.

Батьку, склеротику мій рідний, ти ж забув закріпити відводку від кутоміра. Навіть здалеку видно, як вібрує шкала (І. Росоховатський);

Для вимірювання кутів застосовується кутомір. Він складається з двох лінійок, шарнірно з'єднаних між собою (з навч. літ.).

2. Пристрій для стріляння з гармат по закритих цілях.

– По пілоті гранатою! – гукнув Геннадій, і зв'язківець на батареї голосно повторив його команду. – Кутомір двадцять чотири тридцять п'ять (Л. Смілянський).

Значення в інших словниках

1. кутомір — кутомі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кутомір — Угломер — protractor, goniometer — *Winkelmesser, Winkelmeßinstrument — прилад для вимірювання контактним методом кутів між будь-якими двома площинами. К. поділяють на ноніусні та оптичні.  Гірничий енциклопедичний словник
3. кутомір — -а, ч. 1》 Прилад для визначення кутових розмірів. 2》 Пристрій для стріляння з гармат по закритих цілях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кутомір — КУТОМІ́Р, а, ч. 1. Прилад для визначення кутових розмірів. Для вимірювання кутів застосовується кутомір. Він складається з двох лінійок, шарнірно з’єднаних між собою (Токарна справа, 1957, 112). 2. Пристрій для стріляння з гармат по закритих цілях.  Словник української мови в 11 томах