Словник української мови у 20 томах

кутора

КУТО́РА, и, ж.

Ссавець родини бурозубок, які ведуть земноводний спосіб життя.

Кутора мала відрізняється від кутори великої меншими загальними розмірами, меншим розвитком кіля на нижньому боці хвоста та менш розвиненими плавальними оторочками на лапах (з наук. літ.);

Звичайна, або водяна, кутора добре почуває себе як на суші, так і у воді (з наук.-попул. літ.);

Зовнішнішність кутори малої дещо нагадує мишей з помірно видовженим тулубом та досить короткими кінцівками (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кутора — -и, ж. Рід ссавців родини землерийкових.  Великий тлумачний словник сучасної мови