кухарча
КУХАРЧА́, а́ти, с.
1. Помічник кухаря.
Кожне кухарча та конюх, які коли-небудь служили моєму батьку рано чи пізно чують цю історію (з казки).
2. зневажл., перен. Непрофесійний спеціаліст у будь-якій справі.
Може, варто його показувати таким, яким він насправді є? Голим. Тим більше що він аж ніяк не король. Так собі, кухарча (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)