кухличок

КУ́ХЛИЧОК, чка, ч.

Пестл. до ку́хлик.

Кухличок мідненький Водиці повненький (з народної пісні);

Забрали ми порожні пляшки, кухлички та чарки, та давай дякувати Богу (І. Нечуй-Левицький);

Люба йде з хати, Шкуратиха зливає їй надворі з кухличка біля порога. (Олена Пчілка);

А Омелько неквапно, дуючи на пальці, перелив із горщечка в кухличок темну, пахучу рідину (Ю. Логвин).

Значення в інших словниках

1. кухличок — ку́хличок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кухличок — див. келих  Словник синонімів Вусика
3. кухличок — -чка, ч. Пестл. до кухлик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кухличок — КУ́ХЛИЧОК, чка, ч. Пестл. до ку́хлик. Кухличок мідненький Водиці повненький (Нар. лірика, 1956, 152); Забрали ми порожні пляшки, кухлички та чарки, та давай дякувати богу (Н.-Лев., III, 1956, 258).  Словник української мови в 11 томах