кухмістер
КУХМІ́СТЕР, а, ч., заст.
1. Власник невеликого ресторану, кухмістерської.
Ставши власністю литовського кухмістера П. Олехновича, селище дістало назву Кухмістерівщина (з наук. літ.).
2. Те саме, що ку́хар.
Відповідь на це питання в ту мить знали лишень три персони: найясніший Цісар, пані Шепарович та граф Кінський, особистий кухмістер Франца Йосифа (з легенди);
Куховарка Палажка, що її осавул під настрій любив величати: Мій кухмістер у спідниці!, подала – аж крекчучи! – чавунище золотистого борщу з перепілками (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)