куховарка
КУХОВА́РКА, и, ж.
Жін. до кухова́р.
[Лукерія Степановна:] Підіть, мамо, .. до нашої куховарки та покажіть їй, як пшоном заминають борщ (М. Кропивницький);
Куховарка .. подалась мерщій до примуса доглядати, щоб не збігло молоко (Б. Антоненко-Давидович);
Потрібна була йому: навернена душа на істинну віру, монастирська куховарка і наложниця (Р. Іваничук);
* У порівн. – Я тут у сій .. Ялті одягаюсь, мов куховарка – нізащо не пішла б так по Москві! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)