куховарство
КУХОВА́РСТВО, а, с.
Те саме, що ку́харство.
В тюрмі Гапка хоч стратила свою красу, перебувши тяжку віспу, та зате навчилася куховарства (І. Франко);
Його прозвали Герміною за те, що виконує жіночі роботи: варить, пече, пере білизну, порядок наводить в хаті .. А в куховарстві, як вже казала тітка Павлина, він король (М. Томчаній);
Одним словом, до куховарства у неї був дар Божий (Ю. Логвин);
Її куховарство нагадувало гру на якомусь музичному інструменті, коли виконавцеві набридає розучувати один і той же твір і він починає імпровізувати на його основі (Н. Сняданко).
Словник української мови (СУМ-20)