куховарський

КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до кухова́р.

Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (О. Ільченко);

Він не покладався на куховарську точність Антона Никандровича, що здебільшого пив уже холодний чай (В. Барка);

Руки в тебе не куховарські, спекою не попалені (Д. Білий);

// Належний кухареві.

Двері відчинилися, і з'явився високий чоловік у білому, вже добре пом'ятому, халаті і такій самій полотняній, схожій на куховарський ковпак, шапці (В. Собко).

2. Стос. до кухова́рства.

Сусанна Уласівна була добра господиня і розуміла куховарську справу незгірше доброго кухаря (І. Нечуй-Левицький);

Дама мала якісь свої куховарські тайни, досить, що таких добрих пляцків я вже ніколи не їв (Б. Лепкий);

Не було кросвордів, гороскопів,.., куховарських рецептів та ужиткової інформації на зразок календаря городника чи розкладу приміських електричок (Н. Сняданко).

Значення в інших словниках

1. куховарський — кухова́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. куховарський — -а, -е. Прикм. до куховар і куховарство. || Належний кухареві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. куховарський — КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кухова́р і кухова́рство. Сусанна Уласівна була добра господиня і розуміла куховарську справу незгірше доброго кухаря (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (Ільч., Козацьк.  Словник української мови в 11 томах
4. куховарський — Куховарський, -а, -е Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу. Левиц. І. 225.  Словник української мови Грінченка