куховарський
КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до кухова́р.
Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (О. Ільченко);
Він не покладався на куховарську точність Антона Никандровича, що здебільшого пив уже холодний чай (В. Барка);
Руки в тебе не куховарські, спекою не попалені (Д. Білий);
// Належний кухареві.
Двері відчинилися, і з'явився високий чоловік у білому, вже добре пом'ятому, халаті і такій самій полотняній, схожій на куховарський ковпак, шапці (В. Собко).
2. Стос. до кухова́рства.
Сусанна Уласівна була добра господиня і розуміла куховарську справу незгірше доброго кухаря (І. Нечуй-Левицький);
Дама мала якісь свої куховарські тайни, досить, що таких добрих пляцків я вже ніколи не їв (Б. Лепкий);
Не було кросвордів, гороскопів,.., куховарських рецептів та ужиткової інформації на зразок календаря городника чи розкладу приміських електричок (Н. Сняданко).
Значення в інших словниках
- куховарський — кухова́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- куховарський — -а, -е. Прикм. до куховар і куховарство. || Належний кухареві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куховарський — КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кухова́р і кухова́рство. Сусанна Уласівна була добра господиня і розуміла куховарську справу незгірше доброго кухаря (Н.-Лев., IV, 1956, 123); Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (Ільч., Козацьк. Словник української мови в 11 томах
- куховарський — Куховарський, -а, -е Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу. Левиц. І. 225. Словник української мови Грінченка