1. Словник української мови в 11 томах

куховарський

КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кухова́р і кухова́рство.

Сусанна Уласівна була добра господиня і розуміла куховарську справу незгірше доброго кухаря (Н.-Лев., IV, 1956, 123);

Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 79);

// Належний кухареві.

Двері відчинилися, і з’явився високий чоловік у білому, вже добре пом’ятому, халаті і такій самій полотняній, схожій на куховарський ковпак, шапці (Собко, Справа.., 1959, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куховарський — кухова́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. куховарський — -а, -е. Прикм. до куховар і куховарство. || Належний кухареві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. куховарський — КУХОВА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кухова́р. Явдоха, неня, похапцем пакувала харчі й куховарський припас (О. Ільченко); Він не покладався на куховарську точність Антона Никандровича, що здебільшого пив уже холодний чай (В. Словник української мови у 20 томах
  4. куховарський — Куховарський, -а, -е Кухонный, поварской. Почала роспитувати Галю про якусь куховарську справу. Левиц. І. 225. Словник української мови Грінченка