куцина

КУЦИ́НА, и, ж.

Короткий верхній одяг.

У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майталали сюди й туди, – тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Панас Мирний);

В малім гурті, в куцині риболова, На лоні приязнім живлющої води Він одмінявся враз (М. Рильський);

Гришка витирав об свою нужденну куцину руку й ховав за пояс ножа (Б. Антоненко-Давидович);

Йшли [діти] в різноманітній одежі: у власних кожушках, у материних кофтах і батьківських куцинах (В. Гжицький);

На ньому була якась чудернацька бурячкова куцина.., а через плече звисала незмінна брезентова торбина (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. куцина — куци́на іменник жіночого роду короткий верхній одяг  Орфографічний словник української мови
2. куцина — див. одяг  Словник синонімів Вусика
3. куцина — -и, ж. Короткий верхній одяг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. куцина — КУЦИ́НА, и, ж. Короткий верхній одяг. У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майтолали сюди й туди,— тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Мирний, І, 1954, 364); В малім гурті, в куциш риболова.  Словник української мови в 11 томах
5. куцина — Куци́на, -ни ж. Короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имѣетъ три складки, называемыя усами, и низкій воротникъ. Харьк. г. ХС. IV. 50.  Словник української мови Грінченка