куцина
КУЦИ́НА, и, ж.
Короткий верхній одяг.
У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майталали сюди й туди, – тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Панас Мирний);
В малім гурті, в куцині риболова, На лоні приязнім живлющої води Він одмінявся враз (М. Рильський);
Гришка витирав об свою нужденну куцину руку й ховав за пояс ножа (Б. Антоненко-Давидович);
Йшли [діти] в різноманітній одежі: у власних кожушках, у материних кофтах і батьківських куцинах (В. Гжицький);
На ньому була якась чудернацька бурячкова куцина.., а через плече звисала незмінна брезентова торбина (В. Шкляр).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куцина — куци́на іменник жіночого роду короткий верхній одяг Орфографічний словник української мови
- куцина — див. одяг Словник синонімів Вусика
- куцина — -и, ж. Короткий верхній одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куцина — КУЦИ́НА, и, ж. Короткий верхній одяг. У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майтолали сюди й туди,— тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Мирний, І, 1954, 364); В малім гурті, в куциш риболова. Словник української мови в 11 томах
- куцина — Куци́на, -ни ж. Короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имѣетъ три складки, называемыя усами, и низкій воротникъ. Харьк. г. ХС. IV. 50. Словник української мови Грінченка