1. Словник української мови в 11 томах

куцина

КУЦИ́НА, и, ж. Короткий верхній одяг.

У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майтолали сюди й туди,— тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Мирний, І, 1954, 364);

В малім гурті, в куциш риболова. На лоні приязнім живлющої води Він одмінявся враз (Рильський, Поеми, 1957, 209);

Йшли [діти] в різноманітній одежі: у власних кожушках, у материних кофтах і батьківських куцинах (Гжицький, У світ.., 1960, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. куцина — куци́на іменник жіночого роду короткий верхній одяг Орфографічний словник української мови
  2. куцина — див. одяг Словник синонімів Вусика
  3. куцина — -и, ж. Короткий верхній одяг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. куцина — КУЦИ́НА, и, ж. Короткий верхній одяг. У одного довга одежа спускалася до самих ніг; широкі рукави майталали сюди й туди, – тоді як на других були якісь коротенькі куцини (Панас Мирний); В малім гурті, в куцині риболова... Словник української мови у 20 томах
  5. куцина — Куци́на, -ни ж. Короткая мужская или женская одежда, родъ свитки, имѣетъ три складки, называемыя усами, и низкій воротникъ. Харьк. г. ХС. IV. 50. Словник української мови Грінченка