куцик
КУ́ЦИК, а, ч., рідко. Те саме, що куци́на.
Рудий писар, у парусиновому куцику та в вишиваній сорочці, стояв коло нього (Коцюб., І, 1955, 37).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- куцик — ку́цик іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- куцик — див. одяг Словник синонімів Вусика
- куцик — -а, ч., рідко. Про щось куцого розміру. || Те саме, що куцина. || Хвіст ведмедя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- куцик — КУ́ЦИК, а, ч., рідко. Те саме, що куци́на. Рудий писар, у парусиновому куцику та в вишиваній сорочці, стояв коло нього (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- куцик — Куцик, -ка м. 1) У древорубовъ-гуцуловъ при распилкѣ дерева на части — болѣе короткіе куски ствола. Шух. І. 177. 2) Короткая куртка. Вх. Зн. 31. см. куцина. 3) Пони, лошадь малорослой породы. Желех. Словник української мови Грінченка