кучки
КУ́ЧКИ, ок, мн.
Єврейське свято, що починається на 15-й день нового року і триває 7 днів, час, коли хлібороби, завершивши збір врожаю, можуть відпочити до перших дощів.
– О, кучки в євреїв – то скоро добрі дощі будуть, – казали у Білому Хуторі. Кучки, – зрозуміла малим розумом Петрана, – то ці моління в будках (М. Малиновська);
– Ну й завели, – всміхнувся криво Каліграф. – Немов жиди на кучки (Василь Шевчук);
// Періоди весняних та осінніх надмірних опадів.
Весняними єврейськими кучками прийнято називати час за 2–3 дні до Вербної неділі, що збігається з Єврейською Пасхою і супроводжується похолоданням, вітрами, дощами та приморозками. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)