кучкуватися
КУЧКУВА́ТИСЯ, ється; мн. кучкуються; недок.
Збиратися в ку́чу¹.
Хмари часто кучкуються над островами і повторюють їх контури (з наук.-попул. літ.);
Чому сніжинки кучкуються та випадають грудками? (із журн.);
// Те саме, що групува́тися.
Туристи мусили кучкуватися групками по шість осіб (І. Карпа);
Тушкам дозволили кучкуватися у фракції, а об'єднаних опозиціонерів позбавлять слова (з газ.);
По усьому майдану кучкуються хлопці в масках, шарфах і банданах на обличчях (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)