кушпела

КУШПЕЛА́, и́, ж., діал.

1. Стовп, клуби пилу, піску, снігу і т. ін.

Ось з-за села піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її високо-високо і мчав прямо на село... (Панас Мирний);

Інші командири повели вже своїх на обід, вже тільки кушпела влягається за ними по плацу (О. Гончар);

Валка йшла важко, волокла за собою хвіст сірої кушпели (Ю. Мушкетик);

Здіймало військо сніжну кушпелу (Л. Костенко);

* Образно. І так неспроста знялась під сонцем липня кушпела поспогаду – від Моршина до яру Протасового (В. Стус).

2. Завірюха.

Була тоді кушпела велика, – сніг так зараз слід і замете (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. кушпела — кушпела́ іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. кушпела — див. заметіль; пил  Словник синонімів Вусика
3. кушпела — -и, ж., діал. 1》 Стовп, клуби пилу. 2》 Завірюха.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кушпела — И, ж., діал. І. Стовп, клуби пилу. 2. Завірюха. Шалена вогненна дорога кипить. Взялась кушпелою — обвітрені крони всю душу обрушать у довгі полони, і згадкою вечора зламана віть. (ЧТ:27).  Словник поетичної мови Василя Стуса
5. кушпела — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. кушпела — КУШПЕЛА́, и, ж., діал. 1. Стовп, клуби пилу. Ось з-за села піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її високо-високо і мчав прямо на село… (Мирний, II, 1954, 111); Інші командири повели вже своїх на обід...  Словник української мови в 11 томах
7. кушпела — Кушпела, -ли ж. 1) Пыль взбитая. Піднялася страшенна кушпела. Вихор підхопив її. Мир. ХРВ. 128. 2) Мятель, вьюга. Була тоді кушпела велика, — сніг так зараз слід і замете. Новомоск. у.  Словник української мови Грінченка