кушпелення

КУШПЕ́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. кушпе́лити 3.

Дяк був цілком задоволений, отож вечір зустрів із миром у душі, а коли це траплялося, сідав, як звично, на ґанку та й поринав у екстатичного акта кушпелення (Валерій Шевчук).