кущовий
КУЩОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до кущ 1, 2.
Припала пилом зелень кущова (І. Гончаренко);
// Для якого характерне утворення куща, кущів.
На дні ярів доцільно висаджувати кущові породи для затримання мулу, який може замулювати луки (з наук.-попул. літ.);
// Який має форму куща.
Фікус рідко сам створює красиву кущову крону (з газ.).
2. Стос. до куща (у 3 знач.).
– На кущовій нараді я вже двічі виступала з промовою (П. Кочура);
– Варвара Іванівна беззмінний і чудовий керівник предметної комісії в школі і кущового методоб'єднання... (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)