кібченя
КІБЧЕНЯ́, я́ти, с.
Пташеня кібця.
Принесли мені маленьке кібченя, що діти десь видерли з гнізда (з газ.);
* У порівн. І куди, думаю, такого молодого взяли? Безвусий, кругловидий, як дівчина, тільки очі, мов у того кібченяти (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)