кількалітній
КІЛЬКАЛІ́ТНІЙ, я, є.
Те саме, що кількарі́чний.
Панство Обринські були за життя батька мого нашими кількалітніми мешканцями оцеї от самої “вілли” (О. Кобилянська);
Лікарі кажуть, що це звичайна недуга нервів від надмірної кількалітньої праці (Мирослав Ірчан);
За кількалітнє перебування в редакції я ні разу не бачив найменшого зазнайства нашого відповідального редактора (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)